Рубрики
роздуми статті

Іловайський котел. Спогади. Література. Повага

Сьогодні, 29 серпня, українці вшановують загиблих за Україну воїнів.

Із дня виходу українських військ з Іловайська пройшло більше 5 років. Те, що називали «зеленим коридором», всупереч домовленостям із російським Генштабом, перетворилося на дорогу смерті, на якій розстріляли українських військових і добровольців. Сотні загинули. Десятки зникли безвісти.

Що відбувалось?

У серпні 2014 року під час визвольної операції українські сили мали взяти під контроль місто Іловайськ – стратегічний об’єкт, який би дозволив відрізати бойовикам шлях до вже окупованого Донецька.

18 серпня, у ході запеклих боїв, українські силовики, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста, однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23—24 серпня у тил українського угрупування з території РФ, а також через дезертирство окремих українських підрозділів, іловайське угрупування опинилося в оточенні. У ніч з 28 на 29 серпня Путін звернувся до «сил ополчення» із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні.29 серпня о 6:00 ранку російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї. Керівництво українськими збройними силами мовчки нехтувало цими вимогами. О 8:15 українські військові організованими колонами почали рух із міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілявши колони на марші.

Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході України: Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони.Важкі втрати спонукали українське керівництво до укладення Мінського перемир’я в рамках контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ із залученням представників російських бойовиків.

            Станом на кінець серпня 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації і перепоховання загиблих. Відповідно до даних Національного військово-історичного музею, у тих боях 7—31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, 18 уважають зниклими безвісти.

Ось як згадують ті події військові, які опинилися в епіцентрі трагедії:

«Коли колона була розбита, ніхто не міг орієнтуватися де, в якому місці ми знаходимося і в яку сторону треба відходити», – каже заступник командира батальйону «Миротворець» (2014) Андрій Бахтов.

«Їде БМП, ховаєшся за нею, а в БМП потрапляє ПТУРС (протитанковий управляємий реактивний снаряд – ред.). Вибух великий. Спочатку летять хлопці, які були на цій машині. Вони падають, хтось біля тебе падає. Хтось у повітрі. Потім вибух боєкомплекта», – розповідає медик батальйону «Миротворець» (2014) Всеволод Стеблюк.

«Тільки виїхали з села, почався обстріл. Танки прийняли бій. Тобто танки розвернулися, пішли в поле, ми ще деякий час проїхали. Я пам’ятаю, що ми об’їжджали вантажівку з хлопцями. Ми за ними заховалися, потім рвонули вперед. Вискочили і поїхали. Це буквально за лічені хвилини», – каже Іван  Любиш-Кірдей – Оператор.

«Іловайский котел» назавжди відіб’ється в історії нашої країни як тяжка трагедія та символ жорстокості збоку країни-агресора. Символом цих подій став соняшник. Волонтери та держава підтримує сім’ї загиблих, учні шкіл та працівники культурних закладів проводять заходи на честь героїв.

            Не залишилась осторонь  і література, в тому числі художня. Спробу осмислити і проаналізувати ті події втілили два автори, про книги яких ми зараз розповімо.

Нагадаємо, що ці книжки ви можете прочитати, завітавши до нашої бібліотеки. Ці книжки допоможуть вам зрозуміти, що відбувалося тоді в Іловайську, і не тільки зрозуміти, але й прожити їх разом з героями.

Іловайський щоденник

Автор: Роман Зіненко

 

Роман Зіненко / Іловайський щоденник; вид-во: Фоліо; 2017, - 288с.

Анотація:

Роман Зіненко народився 1 квітня 1974 року, і все його життя пов’язане з містом Дніпро. Він ніколи не вважав себе патріотом, але коли в 2014 році виникла загроза війни й втрати суверенітету України, колишній морський піхотинець записався серед перших у батальйон «Дніпро-1», щоб захищати своє місто і свою країну. Він був серед тих, хто опинився в пеклі Іловайська в серпні 2014-го, і не тільки вижив, а й допоміг вибратися з «котла» своїм товаришам, зокрема й тяжкопораненим. «Я вже здолав певний шлях, — пише Зіненко, —  і на цьому шляху набув досвіду, якого немає у тих, хто лише нещодавно зважився стати на захист своєї Батьківщини. Моя місія — не вбивати, а поділитися набутим досвідом, який допоможе сміливим людям вижити в цій війні та повернутися до своїх родин».

 

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка  —  чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

Іловайськ

Автор: Євген Положій

Анотація:

Євген Положій (м. Суми) — відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти».

   «Іловайськ» — книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

   Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

Поділитися:

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о